Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
козиряти — 1 дієслово недоконаного виду ходити з козиря; хвалитися чимось розм. козиряти 2 дієслово недоконаного виду вітати розм … Орфографічний словник української мови
козирнути — I ну/, не/ш, док., карт., розм. Однокр. до козиряти I. II ну/, не/ш, док., розм. Однокр. до козиряти II … Український тлумачний словник
козиряння — I я, с., карт., розм. Дія за знач. козиряти I. II я, с., розм. Дія за знач. козиряти II … Український тлумачний словник
вітатися — (з ким, до кого висловлювати, виражати жестами вітання під час зустрічі), вітати, здоров(к)атися; шапкувати(ся), (знімаючи шапку); козиряти (прикладаючи руку до скроні / козирка) … Словник синонімів української мови
хвалитися — I (ким чим і зі спол. що хвалити себе, щось своє, своїх близьких), похвалятися, похвалитися, вихвалятися, вихвалитися, хизуватися, хвастати, хвастатися, фанфаронити; козиряти (виставляти як свою перевагу) II ▶ див. погрожувати I, розповідати 1) … Словник синонімів української мови
хизуватися — 1) (перев. чим чванливо виставляти що н. як свою перевагу), чванитися, задаватися, виноситися, приндитися, козиритися, козиряти Пор. бундючитися 2) див. хвалитися I … Словник синонімів української мови
